Ukr-AccountУкраїнцям за кордоном

Добрий день. Відразу прошу прощення, за це повідомлення, але це не реклама, а пропозиція користувачам.
Запрошую до співпраці людей, які займалися або хотіли б спробувати свої сили в перекладах манг і романів. Мова (англ., японськ та ін)
Проект безкоштовний.
Будь-які питання з цього приводу можна писати на U-mail або на mail Worldselena@yandex.ru
C повагою, Selena.

I am a little disappointed. I really love Nick's books. They all were the mixture of right amount of laugh and heartache (or inner sadness). So I was really looking forward to his latest novel.
 ”Juliet, Naked” is said to be a comedy but I missed the fun part of it mostly, maybe chuckled here and then. It's not much of a laugh and no real heartache, either. It actually was a bit boring at times, and a little bit. dead. Sometimes I wanted to skip paragraphs and that have never happened before. Unlike others, I am not going to read it again, I don't think. It's a great deal about loneliness and being understood (or not) and music and parenting – subjects that I quite like in Nick's books, but for me it could use a little bit more colour. It has brought me down a bit. Are we going grey? … It's that time already?
 I couldn't relate to any of the characters, not in a real way. Yes, we all are (were) fans of some music, one way or another; we think about future and analyze our past and have all sorts of doubts about parenting – but it's not enough somehow. In the first part it felt like it was going somewhere interesting, but then in second it did not. The story itself was not very believable, and I find it a bit inconsistent, too: Tucker starts his correspondence with Annie because she saw the difference between the two albums, which confirmed his own opinion (that the first one was truly great, sort of piece of art), while in the end he is kind of in denial on this subject and he needs Duncun (who seemed to be not very articulate at all before) to give him a passionate and eloquent “reality check / wake up call” speech regarding the value of the same album. The end is neither here, no there – like the readers and the writer had to meet half way.
In addition, there was apparent “product placement” (or how do you call it?), In a form of mentioning the bookstore “Waterstone's”, once straightforward and another in hinting to it's location on Oxford street. That was a little bit weird, as well as using my beloved as information (albeit fake one, just for novel's purpose) source in the book. I can see that is the right place where most of the people will look for the data these days, it just looked a bit surreal in other environment than Internet. Somehow it felt wrong; those things stuck out to my eye as icebergs in the sea. I winced at them.
Maybe I am just not on the same page as the writer this particular time. I'm sure it's me.
This is the first book of Nick's that I have in hard cover – strange to have the least liked work in this format. It's signed, too.
Learned a new Latin expression from this reading:

1 грудня в 17.30 відбудеться зустріч з Михайлом Гінзбургом

Доктор мед.наук, дієтолог, психотерапевт, ендокринолог, кардіолог, психіатр і психотерапевт, науковий редактор журналу “Худеем правильно”, експерт програми “Контрольна закупка з Антоном Прівольновим” на Першому каналі ТБ, багато разів запрошували на радіо і телевізійні ефіри, директор ” НДІ дієтології та дієтотерапії “, автор багатьох книг про схуднення.
2 грудня о 17.30 у нас в гостях Марина і Сергій Дяченко

До книги “Світ навиворіт” увійшли нові повісті та оповідання Марини та Сергія Дяченків. Кожна історія існує сама по собі, але разом, як елементи мозаїки, вони складають єдине висловлювання – якщо читати все по порядку. Завершує збірник сценарій фільму “Населений острів”, знятого Ф. Бондарчуком по знаменитої повісті братів Стругацьких.
3 грудня в 17.00 на вас чекає зустріч з Паоло Джордано

Ця книга – роман про любов двох самотніх людей, мешканців бездушного мегаполісу. Його самотність ніколи не стане її самотністю. Її біль ніколи не стане його болем. Їх життя – дві паралельні прямі, яким ніколи не судилося перетнутися.
Ця зворушлива історія всього за рік підкорила 1 000 000 італійців, вона переведена на 30 мов світу.
Паоло Джордано народився в Турині в 1982 році. Професійний фізик. В даний час працює над докторською дисертацією в області фізики елементарних частинок і викладає в університеті. «Самотність простих чисел» – його перший роман, відзначений найпрестижнішою в Італії літературною премією PREMIO STREGA.
7 грудня в 18.00 вас запрошує Леонід Парфьонов

Вашій увазі пропонується третій том книжкового проекту «Намедни. Наша ера. 1981-1990 », який присвячений особливо багатому подіями десятиріччя – 80-м. Епоха почалася траурними маршами на похоронах генсеків, а потім розігналася до нищівної революції.
Старцев з політбюро, продовольчу програму, книжку «Мала Земля», магазини соцкраїн, «Іронію долі», італійську естраду змінили суперництво Горбачова і Єльцина, кооперативні кафе, гласність, об'єднання Німеччини, «Маленька Віра» і «Інтердівчинка», рок на стадіонах. Приліт Руста, дозвіл ксероксів, вибух Чорнобиля, реабілітація Церкви, телемости, джинси-«варенки», боротьба з пияцтвом, перші прямі вибори, перші страйки, перші «мильні опери» і перший заручники, талони на цукор, Чумак і Кашпіровський – 80 — е знову явили приголомшливе розмаїття форм життєстійкості радянської людини.
У книзі – понад 500 фотографій, малюнків, карикатур та інших ілюстрацій.
8 грудня о 17.30 у нас в гостях Сергій Дубінін

Greetings, mortals (and not). I wish to tell you of a particular book, I've been reading for the last several days. It is neither more, nor less – the first book of the first trilogy about Erevis Cale by Paul Kemp, known as “Twilight Falling”.

The events of this book precede the legendary Twilight War, I had written of before. Sembian nation is yet to face upcoming crisis and Erevis Cale is still a fully human being. After the death of his past master, he decided to end leading a double life. Even if an assassin wears butler's clothes, his soul is still dark and cruel. And Cale was just too tired of false courtesies to those, who might be his next victims. But it is not up to mortals to decide their fate and the very same time another decision was made elsewhere. A group of shady mercenaries led by a renegade mage decided to obtain an artifact – a sphere, which was by cruel coincidence, the last item bought by Lord Uskevren, Erevis Cale's last master. Which means that “Mr. Cale” 's mask must be worn a bit longer in order to prevent bloodshed of Uskevren family. So once again does loyal butler take his deadly weapons to protect, not to assassinate. The problem is, enemies wear masks too …
It is obvious that this sphere is something more than it seems, but no one, except those who are after it, know what can it do. So in order the sphere and the family of Uskevren, Cale has to find allies of his own. And there is only one man in whole city of Selgaunt who has complete trust of Erevis Cale – Jak Fleet. Luckily his enemies have already made a major mistake – they tried to kill Drasek Riven which is the shortest known way to grave in Sembia.
So Erevis Cale and his friend Jak Fleet, who used to be a member of mysterious Harpers organization, have to unite with Drasek Riven, cruel killer, who used to be a member of merciless Zhentharim network. And it is nearly impossible for a harper to work with a zhent even for greater good. Furthermore Riven hates Jak a lot as Jak had almost killed the killer once. But the two of them are deadly force together. So Cale has to keep their anger at bay as a friend and as an assassin.
Mysterious enemies capable of non-human power, dangerous alliance, growing call of shadoweave, intrigues of Mask and rare magic of numbers – Erevis Cale couldn't expect it all to come down at him at once, but as usual, he ll manage. Either with word or with sword.
2 more books about great assassin await, and I can hardly keep my patience at bay.

БОЛЬШОЕ ВСЕМ СПАСИБО за поздравления!! Так приємно! Ще й ЖЖ нагадує тобі про твоє власному дні рожленія-))
Загалом-то зазначила добре. Позначилася, звичайно, відчуття того, що пішов третій десяток, але все-таки приємного було набагато більше.
У суботу сходила з Вікою до філармонії (на свій сором, я там була вперше-)) на “Юнону і Авось”. Тепер я, неук такий собі, знаю звідки пісня “Я тебе ніколи не забуду, я тебе ніколи не побачу”. Я-то думала, що це зі старого радянського фільму. Ну, буває-)) Головне, мені сподобалося. І, звичайно, історія зворушлива. Як ми і любимо. Викуля, merci beaucoup, ma chere!!
У неділі посиділи з Анею. Шкода тільки, що недовго. Вина залишалося багато, а Лешка її вже додому зажадав ..
Ну а в понеділок відзначили в групі. Подарували пляшку червоного мартіні. І чому це я не особливо здивувалася? -))
Тато був як завжди неоригінальний у своєму подарунку. За що я його і люблю!! Адже він завжди дарує мені книжки-)) 3 книжки Ніка Хорнбі і збори романів Джейн Остін в 6 томах. І головне, яке це зібрання!! Невеликого формату червоні книжечки, із золотим тисненням сторінок, з оригінальними ілюстраціями. Така краса!
Все б було нічого, якщо б я, балда така собі, не забула про фотик. Всі ці дні Тоскана з собою, а жодного разу і не сфотографувалися.
І ще борюся з відчуттям, що залишився тиждень до здачі двох курсових. А вони, здається, зовсім не рухаються. Психологія ще більш менш, залишилося розібратися з практичною частиною. А ось методика .. Повний завал. Відшукала сьогодні чудову книгу Visuals in English Classroom, і облом – її не дають на будинок. А мені хоч всі звідти бери. Треба буде щось придумати.
Ну і звичайно, заліковими контрольними нас радують кожен день. Особливо весело мені на таких “профільних” контрольних, як з політології.
Так що до біса все!! Почала дивитися Dead Like Me. Порція чорного гумору ніколи не завадить-))